Життя, як перон

Сл: Марія Чайківчанка

Життя, як перон -
Тут є зустрічі і розставання...
Хто шукає, той віднайде
Щастя посеред юрби,
Їде швидкий поїзд удаль
На зупинку останню,
щоб не згубитись у світі,
Із долею по-житті іти...

І на довжелезній дорозі
Буде весна, літо і осінь,
Прийде час - розправиш
Вільні крила у небеса,
Від кохання ти розцвітеш
Первоцвітом у росах,
І черпатимеш цілющу водицю
Із чистого джерела...

Ласкаве сонце засяє тобі
Щастям як Богиня із ікон,
Звінчає закохані серця,
Приведе до святого престолу,
Нічого немає вічного, а мить
Пролетить як казковий сон,
І у заметіль зими будеш
Шукати минуле - зорю вечорову...

Поспішай, жити творити...
Бо все цвіте і відцвітає,
Твоя молодість відлетить
Сизокрилим птахом вдаль,
Якщо впав, встань...
Випрям спину і життя буде раєм,
Витри сльозу, бо на землі
Все буває радість і печаль...

На головну сторінку...