Мить

Сл: Ірина Губарева-Єременко  
 

Впритул наближується мить,
Де після спалаху - безодня.
Де "над" і "під" усе горить,
І то усе - земля Господня...

Там час втрачає сенс і рух.
Що вічність є - напевно знаєш!
У пащі чорних завірюх,
Немов у пеклі зависаєш...

А потім - розум у пітьмі
Шукає потайки від себе, -
Такі глухі, такі німі,
Та все ж - уривочки від неба...

А може, то і є - твій рай?!.
Бо іншого душа не знає.
У небі сполох сірий зграй,
А поряд - тиша розмовляє...

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021