Через круту гору та в ліс по калину
Сл: народні Муз: народнаЧерез круту гору
Та в ліс по калину,
Любив-кохав козак дівку,
Як мати дитину.
Дівчинонька — його
На сім світі одного.
Не хотіла мати дати
Дівчини за його.
Дівчинонько, Галочко,
Я в тобі кохався,
А ти ж мене ізрадила —
Я й не сподівався.
Не я тебе ізрадила,
А зрадили люде,
Що з нашого женихання
Нічого не буде.
В огороді конопельки,
Верхи зелененькі,
Милий милу покидає —
Вороги раденькі.
Іде милий улицею
Аж підківки крешуть.
За ним злії вороженьки,
Як собаки, брешуть.
Брешіть, брешіть, вороженьки,
Ми не подамося —
Через вашу пересуду
Та й поберемося!
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021