Ніколи не забудемо

(Лютий рік)

Сл: Марина Воскобойник

Закінчиться війна,
Я повернусь в своє життя,
I мирне небо заспіває
Сльозами щастя...
А на твоїм обличчі
Посмішка, без каяття,
Та ж сама, що була до цього жаху...
Здається, що це був
Болючий і нестерпний сон...
Серця забились в такт,
І ми прокинулися вдома...
Весняний ранок,
Сонце бавиться із дітьми за вікном,
Промінням ніжно пестячи долоні...

Приспів:
Тільки...
Тільки тиша німа нагадає,
Що не кожен прокинеться знову,
І що музика серця не грає
В молодих, що заснули навіки...

Ніколи не забудемо ми
Всіх тих, хто жертвував життям!..
Залишаться у пам'яті назавжди
Щирі душі полеглі у війні!..

Час зупинився, ще триває досі Лютий:
Сирени, вибухи, зруйновані будинки...
Містами-привидами ходимо неначе скуті...
Поховані війною долі, мрії, рідні люди...
Стихли крики...
Вже не озветься матір до дитини,
"Привіт" не скаже друг до побратима...
Онук до діда гратися не прийде,
І не зустрінуться закохані очима...

Приспів.

Ніколи не забудемо ми
Всіх тих, хто жертвував життям!..
Залишаться у пам'яті назавжди
Щирі душі полеглі у війні!..

На головну сторінку...