Я нині розмовляла із дощем
Сл: Галина Британ Муз: Юрій Жерновий,
Suno AIЯ нині розмовляла із дощем,
Він так спішив про все розповісти,
Вростав у душу польовим плющем,
Просив залишитись і ще не йти...
Під супровід сполоханих птахів,
Він говорив, у кожній краплі - сльози,
Всю душу свою вилити хотів,
Бо втримати усе було не в змозі...
Він бачив біль в очах чоловіків,
Що захищають край свій до кінця,
Річки в окопах вийшли з берегів,
Щоб змити болем спалені серця...
Він омивав оголені хати,
Зруйновані садки, театри, школи,
Дитячі іграшки, прострелені ляльки,
Не гратимуться ними вже ніколи...
Він говорив, все говорив мені,
А по моїй душі немов вогнями,
Він мав з веселками кружляти в вишині,
Краплинами літати над полями...
Він мав би... Та війна пекла вогнем,
Його краплини билися об камінь...
Там, де колись життя текло ключем,
Все стихло, потонуло у тумані...
Я нині розмовляла із дощем,
Так щиро і відверто, аж до болю,
На серці залишився тихий щем,
Полинув дощ, забравши із собою...
Мої думки, якими я живу - |
Молюся - Боже, зупини війну! | (2)
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2025