Вишневий сон

Сл: Є. Бабанський
Муз: В. Пацюкевич
Вик: Павло Зібров

Знову пахне вітрами колишніми
Моє давне біляве село.
Постеліть мені, мамо, під вишнями,
Де ми з батьком лягали було.

Постеліть проти неба в саду, |
Я на зустріч з дитинством іду. | (2)

Зорепад - білий сон мене кутає,
Щось бентежне в душі заграє,
То гримить голосами забутими
Незабутнє дитинство моє.

Чом же нас, чом же нас, заверта, |
Вирій, як в повінь літа. | (2)

Та не треба з собою лукавити,
Наша юність давно відгула.
Долю-казку по світу шукали ми,
А вона ж біля серця була.

Чи не тому й до нас восени |
З півдороги вертають сини. | (2)

Їх в стрічає вітрами колишніми
Моє давнє як пам'ять село,
Постеліть нам, бабусю, під вишнями,
Де ми з батьком лягали було.

Хай нас легко в колиску... |
Ми йдемо своїй долі у стріч... | (2)

Постеліть проти неба в саду, |
Я на зустріч з дитинством іду. | (2)

На головну сторінку...