Пам'яті Патріарха Володимира

Сл: Вадим Крищенко

Зняв руку на святе — тобі вже не проститься
Сьогодні день сльози вона із неба йде,
За щит омонівський сховались хитрі лиця,
Не зрячі і глухі до Бога і людей.

Скорботний літній день тримає квітку білу
Святий наш мученику — вибач і прости,
Що навіть поховать, покласти у могилу
Ми не змогли так, як вартий Отче ти.

Кийками били нас і газом ще травили,
Лякали голосно, та ми вже не раби.
Вкраїно — стратнице знайди небесні сили
Запам'ятать цей день печалі і ганьби.

На головну сторінку...