Коси відпускала
Сл: Навколо Кола Муз: Навколо КолаВик: Навколо КолаНе повернулись кораблі,
Всі потонули в двох синіх морях.
Слова-метелики злетіли,
Залишились на чарівних містах.
Безмежне поле - то її душа,
Але чому сумна вона, чому сумна?
Коли сумує - немає світла в небесах,
Сонце в хмарах, а колись вона
Приспів:
Коси відпускала з літом,
Танцювала з соловейком,
Заспівала квітам пісню,
Заплітала верба,
І стояла, воду розпускала,
Трави колихала,
З вітром розмовляла.
Веселі квіти сумували
За весною, чекала душа,
Думки пливли вікнами слідом
За водою в забуття.
І заблукав її в лісах полях,
А потім свіжим подихом
З'явився на устах.
І неважливо хто там був
На кораблях, знову тепло,
Нарешті вона
Приспів.
І заблукав її в лісах полях,
А потім свіжим подихом
З'явився на устах.
І неважливо хто там був
На кораблях, знову тепло,
Нарешті вона
Приспів. (2)
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021