Плаття-Душа

Сл: Світлана Довгань  
Муз: Євген Романенко
Вик: ТаРУТА

Тіло із себе душу виймало,
Та замість плаття її одягало,
Наче царівна пишалося ним,
Незаплямованим та чарівним... | (3)
Незаплямованим та чарівним...

Плаття-душа було сяюче, біле,
Тіло знімати його не хотіло,
Щоб від недобрих очей приховати
Та лиш на великі свята одягати,
Та лиш на великі свята...

В святковому вбранні ходило по світу,
Вміло сміятись, кохати, радіти,
Ходило не там, обирало не тих -
Добродіїв мало, багато лихих... | (3)

Надія, кохання та віра поблідли,
Плаття чарівне стало лахміттям,
Зло розірвало його на шмаття -
Мертвій душі нема вороття.
Тіло було таке необачне,
Тепер не сміється воно і не плаче.
Тепер не хвилює його почуття,
Бо разом з душею пішло геть життя,
Бо разом з душею...

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021