Розплітає печаль
Сл: Станіслав Тельнюк Муз: Леся ТельнюкВик: Сестри ТельнюкРозплітає печаль свою косу важку,
Горобина червоно прощається з літом
І під сонцем, дощами й серпневими вмитим
Розплітає печаль свою косу важку...
Тільки небо замріло урочо,
Волохата і синя тінь...
Гостролистого клена барокко,
Голубінь і глибінь...
Білі птиці блукають по жовтім піску,
Білі хмари блукають по синьому світу,
Розплітає печаль свою косу важку,
Горобина червоно прощається з літом...
І під небо піднесені руки,
І під серцем гойднувся жаль,
Поламалися крила розлуки,
Засміялась печаль...
Розплітає печаль свою косу важку,
Горобина червоно прощається з літом
І під сонцем, дощами й серпневими вмитим
Розплітає печаль свою косу важку...
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021