Розплітає печаль

Сл: Станіслав Тельнюк  
Муз: Леся Тельнюк
Вик: Сестри Тельнюк

Розплітає печаль свою косу важку,
Горобина червоно прощається з літом
І під сонцем, дощами й серпневими вмитим
Розплітає печаль свою косу важку...

Тільки небо замріло урочо,
Волохата і синя тінь...
Гостролистого клена барокко,
Голубінь і глибінь...

Білі птиці блукають по жовтім піску,
Білі хмари блукають по синьому світу,
Розплітає печаль свою косу важку,
Горобина червоно прощається з літом...

І під небо піднесені руки,
І під серцем гойднувся жаль,
Поламалися крила розлуки,
Засміялась печаль...

Розплітає печаль свою косу важку,
Горобина червоно прощається з літом
І під сонцем, дощами й серпневими вмитим
Розплітає печаль свою косу важку...

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021