Берізка

Сл: Т. Василько
Муз: Семен Карпа
Вик: Олександра Сомиш

Сумує берізка на скелі,
Малює в уяві своїй
Заручених пари веселі,
Наповнені співом гаї.

І бачить себе вона в парі -
У радісну зоряну мить
Стожарять її очі карі
І солодко серце щемить.

Її наречений говорить
Найкращі у світі слова,
І лине, де тихії звори,
Їх музика вічно жива.

Уяви живі акварелі,
Не блякнуть з літами вони, -
Берізка, прикута до скелі,
Виплакує думи у сни.

Аудіофайли:

Аудіозапис (mp3, 128kbps) (MP3 , 2,641kb) Виконує: Олександра Сомиш

Фонограма-мінус (mp3, 128kbps) (MP3 , 3,458kb)

На головну сторінку...