Надія

Сл: Ігор Федчишин
Муз: Олександра Пахмутова

Світить неопізнана зоря,
Знову ми відірвані від дому.
Знову розділяють нас міста,
Злітні смуги вздовж аеродромів.
Тут все у туманах і дощах,
Завжди на світанку прохолода,
Тут на нерозвіданих шляхах
Доля невблаганна, як погода.

Приспів:
Надія - мій компас земний,
А успіх - як приз за хоробрість,
А піснею душу відкрий,
Щоб світ став веселим і добрим.

Ти повір, що у розлуці все
Враз стає змістовнішим одразу,
Темні хмари вітер рознесе
І здаються крихтами образи.
Треба лиш навчитися чекать,
Бути завше спокійним і упертим,
Щоб не забувало посилать
Радощів життя нам у конверті.

Приспів.

Не забути б нам ким ми були,
Все, що ми скоріш не доспівали,
Рушниками вбрані образи,
Очі, що колись причарували.
Знову розділяють нас міста,
І розлука полосує мрії
В небі неопізнана зоря
Світить, наче пам'ятник надії.

Приспів.

На головну сторінку...