Два лелеки

Сл: Петро Карась
Муз: Іван Пустовий
Вик: Раїса Осипова

Як розтануть метілі у березні,
Настає весняна благодать,
На ласкавім, на сонячнім березі
Два лелеки, як диво стоять.
Ще весна тільки сил набирається,
Ще розплющує очі трава,
А лелеки додому вертаються,
Бо душа в чужині ледь жива.

Приспів:
Два лелеки, два лелеки, два лелеки,
Та миліш за вас нема.
Ані буря, ані буря, ані спека
Крилець ваших не злама.
Ані буря, ані буря, ані спека
Крилець ваших не злама...

За своїм вони небом заскучили,
Де всміхається синь молода,
Де так близько тополі над кручами
І далеко так видно з гнізда.
Поряд жити ми з ними приречені
Серед поля і лук весняних...
Славна хата під крильми лелечими
І добрішають люди від них.

Приспів.

На головну сторінку...