Голодомор

Сл: Іван Звенигородський
Муз: F. Duval
Вик: Іван Звенигородський

Затремтіла свічка,
Серце заболить,
Пам'ять повертає
І наш дух не спить!

Як Ви там на небі
Дивитесь на нас,
Плачемо за Вами
І в очах Ваш страх,
В наших очах Ваш страх...

Ви не долюбили,
Ви не доросли,
Хліба не доїли
І не допили...

Голодом морили Вас,
Батьків, дідів,
Матері вмирали
В обіймах дочок і синів.

Кати катували
Український рід,
Бо вони не знали,
Тільки наш той хліб -
Український хліб.

Брати Українці!
Бороніться скрізь,
Вороги не сплять,
Бо у Нас є хліб,
Голодомор і хліб,
Український хліб!

Той хліб,
Дідівський хліб,
Материнський хліб.

Брати світу,
То Український хліб,
Брати-голодомор
І Український хліб!

Голодомор мого Народу -
Це крихта і моїх батьків
І забрана худоба з двору
В багатих ще тоді дідів,
І вигнання Запорожців з Дону,
Де запеклась козацька кров,
І наче вже нема Народу,
А він все ж народився знов,
Встав з пекла псевдокомунізму
Серед Шевченкківських дібров
І не зломить Його ніколи,
Нікому-ні добром, ні злом!

Брати мої Українці,
Бороніться скрізь,
Вороги не сплять,
Бо у Нас є хліб,
Той хліб,
Український хліб,
Голодомор і Український хліб!

На головну сторінку...