Ой, сяду я на коня, на коня залізного

Сл: Віктор Каганюк
Муз: Віктор Каганюк
Вик: Віктор Каганюк

Ой, сяду я на коня, на коня залізного,
Та й поїду в місто я, там товару різного.
Подарунок я куплю, для своєї кралечки,
В кого день народження? В жіночки-коханочки.
Квіточки, півонії - для сім'ї гармонії,
Лілеї білесенькі - діточки круглесенькі,
Ромашки як рученьки - зірочки онученьки,
Троянди прекраснії, для жіночки класної.

Квіти ставлю я на стіл, не в відро, а в вазочку.
Поцілую, роскажу про кохання казочку.
Зустрічала ти чужого, цілувала рідного.
Був такий кумедний я, як багатий з бідного.
Ой, ти жінка, жіночка, жіночка перлиночка.
Черешня гарнесенька, подушка м'якесенька,
Смачнесенька булочка, кохання пігулочка,
Сонечко теплесеньке, казочка милесенька.

Як дорослим ти стаєш, казочки кінчаються,
Слава Богу з тих казок діти "получаються"
Діти є, онуки є, старість не чіпляється,
Гості п'ють та веселяться, життя не кінчається.
Ой, ти жінко, жіночко, потри мені спиночку,
Звари мені борщику, неси кашу в горщику.
І став дві тарілочки, по сто грам горілочки,
Покохаю як колись, діти сплять, а гості розійшлись.

Ой, ви гарні жіночки, бережіть чоловіків,
Рябих та чорнявеньких, лисих, кучерявеньких.
Пузатих, худесеньких, кремезних, малесеньких,
Багатих, біднесеньких, для серця милесеньких.

На головну сторінку...