Золота метелиця

Сл: Йосип Струцюк
Муз: Петро Свист
Вик: Алла Опейда, В'ячеслав Судима

Тихо листя стелиться у саду,
Золота метелиця на виду.
Золота метелиця розцвіла,
Всі стежки-доріженьки замела.
Золота метелиця, золота
В синю далеч стелиться неспроста,
Щоб від тебе нині я не втекла,
Щоб в житті з тобою я поруч йшла.

Приспів:
Золота метелиця, золота
Радістю і щедрістю огорта,
Залюбки закручує в карусель
І у світ незвіданий нас несе.
Золота метелиця, золота
Радістю і щедрістю огорта,
Залюбки закручує в карусель
І у світ незвіданий нас несе,
І у світ незвіданий нас несе!

Вибігли на вулицю ясени -
Скільки того гомону поміж них!
Ти мене у щедрості не вини,
Глянь-бо скільки золота восени!
Сонце грає арфами, сонце й сміх,
Золота метелиця - для усіх!
Золота метелиця і для тих,
Хто кохання звідати вже устиг.

Приспів.

На головну сторінку...