Шовковий вітер

Сл: Микола Луків
Муз: Андрій Остапенко
Вик: Ірина Шинкарук

Над річкою, у затінку верби
Шепнула квітка вітрові: "Люби!"
Він колихнув зеленим шовком трав
І коло неї сам шовковим став.

Приспів:
Скорився вітер долі, |
Більш не гойдав тополі, |
Втішав з любов'ю |
І забув про волю... | (2)

Над річкою, у затінку верби
Шепнула квітка вітрові: "Люби!"
Покорився, притихнув до пори,
Але нові прилинули вітри!

Приспів.

Та як ласкаво квітка не цвіла,
Утримать квітка вітра не могла.
Вільнув, крутнувся на одній нозі,
Гойднувся на високій шелюзі.

І вітер зник у полі, |
Там де гінкі тополі. |
Любов йому не замінила волі. | (4)

Любов не замінила волі...

На головну сторінку...