Чужа планета

Сл: Геннадій Желуденко
Муз: Геннадій Желуденко

О, коханий, чом нахаби-зорі
Вирячили очі безсоромні,
Як ми обнялися із тобою,
Як цілуємося під вербою...
Можна підійти було б до хати -
Та із хворостиною там мати;
А як раптом гавкне наш собака -
Ще в кізяк уступиш з переляку...
Тож найкраще підем до комори
Та й розкажеш там про тії зорі -
Ви ж, хлоп'ята, любите дівчатам
З умним видом баки забивати!
А вопше, ніж теревені править,
Краще б ти чкурнув до небокраю
Та й зорю там сколупнув он тую -
Я її до себе прилаштую.

Тільки-но я став на небо дратись,
Щоб до тих зірок якось дістатись, -
Стала раптом вся Земля здригатись
І в холодний Всесвіт віддалятись...
Ніби хтось турнув її з орбіти...
Я злякався, ніде правди діти,
Моя мила теж пополотніла -
Звідкіля це лихо, що за сила?
То якась закохана істота,
Що живе в Галактиці навпроти,
Землю нашу пре собі до хати -
Кралі щоб своїй подарувати!
Бо тій також зірку заманулось,
Їй планета наша приглянулась...
Він аж пріє та тягне щосили,
Бо кохана, бачте, захотіла!

Тож, усього Всесвіту кохані:
Міру знайте у своїх бажаннях!
І найперш обмисліть їх глобально,
Щоб не мати наслідків печальних.

І домовмось, Космосу дівчата:
На чужі зірки не зазіхати!
Щоби через десь якусь дурепу
Отака не сталася халепа!

А найкраще повечерять смачно -
Сала кусник, борщику в придачу -
Та й гайнуть до клубу танцювати,
Потім - в гаї дуба колихати...
І всю ніч під зорями гуляти!

На головну сторінку...