Алла

Сл: Леонід Луговий

Постукує поїзд, несеться по рейках,
Описує плавно дугу.
А з книжкою поряд вмостилась тихенько
Подружка моя на лугу.
Згорнулися квіти... На білій сторінці
Оранжевий промінь погас.
Читає школярка, сидить наодинці,
Четвертий закінчує клас.

Приспів:
Промчалися роки... Відлунюють кроки... |
Бруківкою Алла іде. |
Пливе по алеї... І спогад від неї - |
Ну, просто, не скритись ніде... |
Їй в залі святковій присвячено рими, |
В околиці - трель солов'я... |
І гордо на площі хизується в Римі |
На шпильках подружка моя. | (2)

Синіють фіалки... І падає листя...
Коротшає наша свіча.
А поїзд по рейках біжить в передмісті
І книжку читає дівча.
Планета по колу вертається знову,
Втридцяте заходить на круг...
Несе по орбіті подружку зіркову,
Найкращу з дитячих подруг.

Приспів.

На головну сторінку...