Небачене побачено

Сл: Ліна Костенко
Муз: Ігор Татаренко

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш - це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт!
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застрягло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Приспів:
Хай буде все небачене побачено, |
Хай буде все пробачене пробачено, |
Хай буде вік прожито, як належить, |
На жаль, від нас нічого не залежить... | (2)

А треба жити, якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застрягло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Приспів.

Хай буде все небачене побачено, |
Хай буде все пробачене пробачено... | (2)

Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить...
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль...
Єдине, що від нас іще залежить,
Принаймні вік прожити, як належить!
Принаймні вік прожити, як належить!

На головну сторінку...