Поживемо-побачимо

Сл: Сергій Мартинюк  
Муз: Сергій Мартинюк
Вик: ФІОЛЕТ

Така тендітна, немов цвіт абрикосовий,
Я забуваю з тобою про зиму й осені,
Я забуваю з тобою, що ця війна без кінця...
Травить нас весна...
А я - хлопчисько простий з Дикого Заходу,
Люблю неначе востаннє та з розуму зведу!..
Людині треба людина, а я завжди кудись іду...
Поживемо-побачимо!
Ти знаєш, я - не герой з ікони!
Поживемо-побачимо! Поживемо, давай!

Шукає теплу щоку твій холодний ніс,
Я забуваю з тобою, що світ це темний ліс...
Я забуваю з тобою, що спокою - гріш ціна...
Травить нас весна...
А я - хлопчисько простий з Дикого Заходу,
Люблю неначе востаннє та з розуму зведу!..
Людині треба людина, а я завжди кудись іду...

Приспів:
Поживемо-побачимо!
Ти знаєш, я - не герой з ікони!
Поживемо-побачимо!
Я теж шукав свій маленький рай!..
Поживемо-побачимо!
Ти усміхаєшся так безпорадно...
Поживемо-побачимо!
Поживемо, і не питай!..
Чому правда чужа така мила,
Своя - як під серцем ніж?..

Як запах випитої зранку наодинці кави,
І ми немов в старій французькій мелодрамі,
В якій герої не знають чого хочуть, пробач...
Пробач!..
Я так люблю твою смішну ранкову неохайність,
Перечекати б цей дощ, цю учорашню крайність...
Я так люблю твій старенький червоний плащ...

Приспів.

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021