Гірчить матіола

Сл: Віктор Йова
Муз: Віктор Ставицький

У вечірнім саду матіола цвіте,
Ароматом виповнює тишу.
Скільки років пройшло, а здається про те, |
Що ти лиш на хвилиночку вийшов. | (2)

Що ти ввійдеш ось-ось, усміхнешся мені
І уже не покинеш ніколи.
Будем разом стрічати світанки ясні |
І плекать аромат матіоли. | (2)

За плечами доріг тополина печаль
І підкорені всі перевали.
Ми навчились подругам образи прощать, |
Та коханим ми їх не прощали. | (2)

Нас життя течія на пороги несла,
Ми згубили до щастя дороги,
А тепер лише тишу вигойдує сад, |
І гірчить аромат матіоли... | (2)

На головну сторінку...