Синові на Миколая

Сл: Олег Вітвіцький
Муз: Леся Горлицька

Зима така тринадцята
З колючими морозами,
Та ти на це, мій Ангеле,
Сьогодні не зважай, —
Бо десь за перелазами,
Бо десь за перелогами
В свою щорічну подорож
Рушає Миколай!

Як солодко чекається
Гостинців під подушкою,
Але у час святковості
Назавжди ти затям, —
Щоб не прийшов поганий |
Той Антипко із тітушками, — |
Потрібно бути чемними |
І чесними всім нам! | (2)

І байдуже, що тато твій
З колючою щетиною,
Що пахне незвичайно так
Він димом барикад, —
Бо стоїмо ми з хлопцями, |
Що стали побратимами, |
І знаємо — не ступим |
Ні кроку вже назад! | (2)

Цілую твоє фото я
Губами перестиглими,
Всміхаєшся до мене ти
У вранішній імлі, —
Ще свого Миколая ми |
Разом зустріти встигнемо |
На кращій на оновленій |
І звільненій землі! | (2)

На головну сторінку...