Чарівний сон

Сл: Анатолій Карпенко
Муз: Анатолій Карпенко
Вик: Жанна Боднарук

Коли я, мій любий, з тобою -
Не страшні мені турбота з бідою!
І напившись вдосталь хмілю кохання
На човні у сон відпливаю я...
В чарівнім сні царює сонце,
Ласкаві промені, як ніжність рук - кохай!
Сон мій човен носить,
Веслує ним кохання чистого ріка.
В чарівнім сні все, любий, просто,
Бо на плечі моїм легка твоя рука,
Десь за снами осінь гірка...

Все минає і кинутий човен
Течія несе, куди - невідомо,
Замість сонця дощові сліз краплі,
Руки простягну, холод обійму,
Та приходить раптом
Чарівний сон, вже ніби помста,
Не треба вій моїх торкатись, губ - зникай!
Біль, як лезо гострий,
Назавжди слід в душі залишить, що ж - звикай!
Чарівний сон - остання спроба
Тебе на мить до себе повернуть - дарма!
Ось він був, та спробуй - впіймай!

Ніби помста...
Човен носить...

Чарівний сон - остання спроба
Тебе на мить до себе повернуть - дарма!
Сон - вій з болем двобій,
Коли тебе вже поруч стільки літ нема!
Чарівний сон - чарівна помста,
Твоє проміння не зігріє вже - зникай!
Сон - це в горі острів, звикай...

На головну сторінку...