Пісня Роксолани

Сл: Степан Галябарда
Муз: Арнольд Святогоров
Вик: Оксана Білозір

О, Господи, Пречиста Матір Божа,
Це ж за який такий смертельний гріх
На чужині страждає бранець кожен,
Що вільним вчора був серед своїх?
Десь там за морем тужить з горя мати
І сивий батько дивиться у даль.
Як їм без мене віку доживати?
Як винести таку гірку печаль?

Приспів:
Навіщо матуся мене породила?
І розуму батько навіщо навчав?
Навіки прощай, Українонько мила.
О, роде мій грішний, навіки прощай.

Дівоче тіло скупане в любистку
І виплекане сонцем і дощем,
Осиплеться, як листя падолисту,
Красу і ніжність висмокче гарем.
Нащо мені на світі далі жити?
В що вірити? Надіятись на що?
То краще зараз в морі утопитись,
Життя моє вже відтепер - ніщо.

Приспів. (2)

На головну сторінку...