І знову пролог...

Сл: Ліна Костенко  
Муз: Леся Тельнюк
Вик: Сестри Тельнюк

Маю день, маю мить,
Маю вічність собі на остачу.
Мала щастя своє,
Проміняла його на біду.
Голубими дощами сто раз |
Над тобою заплачу. |
Гіацинтовим сонцем сто раз |
Над тобою зійду! | (2)

Ми з тобою такі безборонні
Одне перед одним.
Ця любов не схожа
На таїнство перших причасть -
Кожен ранок був ніччю, |
Кожна ніч була передоднем. |
Кожен день був жагучим чуттям |
Передщасть. | (2)

А тепер... Що тепер?
Моє серце навіки стерпне.
На пожежах печалі
Я пам'ять свою обпалю.
Якби ти знав, |
Як солодко, як нестерпно, |
І як спочатку я тебе люблю! | (2)

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021