Посвята

Сл: М. Гурвіц
Муз: Леонід Затуловський
Вик: Валентина Купріна

Навіщо гасити кохання,
Коли воно квітне, як радість?
В зневірі не знайдеш розради,
Лиш втратиш зорю сподівання.
Навіщо кохання гасити,
Чаруючу сонячну пісню?
Натомлене серце винити,
Що в світі йому стало тісно.

Приспів:
Очі, мов зорі, ясніють,
Бо покохати - це свято.
Пісню мою, як посвяту,
Всім, хто кохає, дарую.

Навіщо кохання гасити,
Коли воно барвами грає?
Завжди хтось роками чекає
І мріє з коханням зустрітись.
Навіщо гасити кохання,
В зажурі печалити брови?
Крізь ніч проростає світання,
І день починається знову.

Приспів.

Навіщо гасити кохання,
Кохання,
Кохання...

На головну сторінку...