Мала мати сина
Сл: народні Муз: народнаМала мати сина -
Сина оженила;
Молоду невістку
Зразу незлюбила.
Проводжала мати
Сина у солдати,
Молоду невістку -
У поле льон брати.
Брала льон невістка,
Брала, вибирала
Та й посеред поля
Тополею стала.
Ой, минає рочок,
Другий наступає,
А на третій рочок
Син з війська вертає.
"Мамо ж моя, мамо,
Що то за причина,
Що на нашім полі
Росте тополина?"
"Не питайся, сину,
Що то за причина,
Бери топір в руки,
Зрубай деревину".
Як ударив уперше -
Вона ся схилила.
Вдарив вдруге, втретє -
Та заговорила:
"Не рубай мя, милий, -
Я твоя миленька;
Подивись: листочки -
Дитина маленька".
"Мамо ж моя, мамо,
Що ви наробили?
Ми так ся любили,
Ви нас розлучили".
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021