1944

Вик: Джамала

Тоді чужинці завітали
На рідну землю нашу в Крим.
Вони знущались, убивали,
Татарин ти, чи караїм.

Де розум був? Одні лиш сльози...
Тепер волають - "Це - не ми!"
В теплушки гнали нас погрози,
Пустіли саклі і доми.

Не боги ви, бо також смертні,
А ми хотіли вдома жить.
Із рідної землі зітерті
Були татари кримські вмить.

Моя душа вмирать не хоче,
Не пророкуйте душам смерть.
Вам Бог прокляття напророчив,
Бо все ви знівичили вщерть.

Свою я юність загубила,
Ви вдалечінь погнали всіх.
О, Батьківщино моя мила!
Її украли ви - це гріх.

Мою улюблену країну
Забрали ви, забрали ви!
Майбутнє, світле - все в руїни,
В брудні теплушки, не нові.

Серця людські! Прошу - прокиньтесь!
Чужинцям смерть настане теж.
Пісні про вільний край наш, лийтесь!
Бо любим волю ми без меж!

На головну сторінку...