Старість

Сл: Оля Бреславська
Муз: Володимир Сірий
Вик: Володимир Сірий

Заблукала старість, посріблила скроні,
Заплела у коси паростки весни,
Заховала завтра мальвою в долонях,
Загорнула вчора в чорно-білі сни...

Лиш одне сьогодні тішить світлі очі
І дитячим сміхом огортає дім,
Линуть в чисте небо наміри пророчі
Й пеленають смуток плетивом густим...

Заблукала старість, посріблила скроні,
Висіяла мальви з бабчиних кишень,
Посміхнувся тепло пожовтілий сонях, |
Обійняв дитинно літа новий день!.. | (2)

Речитатив:
Заблукала старість, посріблила скроні,
Заплела у коси паростки весни...

Заховала завтра мальвою в долонях,
Загорнула вчора в чорно-білі сни...
Посміхнувся тепло пожовтілий сонях, |
Обійняв дитинно літа новий день!.. | (2)

На головну сторінку...