Заржавілу шаблю вигостри, козаче!

Сл: Марія Чайківчанка

Заржавілу шаблю вигостри, козаче!...
У широкий степ осідлай карого коня,
Із ворогом за волю борись, соколе юначе,
Щоб у своєму раю зростало щасливе дитя.

В дорогу візьми гілку червоної калини
І образок Пречистої нехай береже, як мати,
Дух святий розвіє чорні хмари - небо синє,
А Ангел Охоронець веде до родини, до хати.

За селом розходяться дороги на чужину...
Одна як струна - на захід, друга - крута на схід...
А ти третьою іди у життя із Богом, мій сину,
Щоб крізь тернистий шлях побачив Божий світ.

Заржавілу шаблю вигостри, козаче!
Нехай тихий вітер несе до берега надії,
У життєвім путі чекає перемога і удача,
Усміхається фортуна і збуваються твої мрії!

Будь господарем у своєму домі на землі!
Ори чорнобриві скиби, сій зерно добра,
Нехай віра і любов Божа крокує по житті,
І зранку будить у віконці спів солов'я!

На головну сторінку...