Матусенько

Сл: Ніна Дівіль
Муз: Петро Векерик
Вик: Анжелiка Векерик

Той ранок бачу так, як на яву -
Духмяні вишні зацвіли в саду.
На росяну ступаючи траву,
До мами, поспішаючи, я йду!..
З гір туман спускається поволі
До підніжжя гір, щоб відпочити,
А мені назустріч йде матуся,
Щоб мене тут у саду зустріти.

Приспів:
Матусенько рідненька, дай обійму тебе,
Для мене ти, як сонце, як небо голубе!
Ти - найрідніша в світі, ріднішої нема,
Пробач, що сивиною посріблила зима...
Я дякую вам, мамо, за все, що в мене є,
За вашу ніжну ласку і за життя моє,
І за молитви ваші, що вберегли мене,
Я дякую вам, мамо, за все, за все, за все!

В пахощах садів ви сповивали,
Ніжно колискових ви співали,
В кіски запліпали срібні роси,
Де мої ходили ніжки босі.
До грудей своїх ви пригортали
І в розрадах ніжно цілували.
В Бога щастя ви мені благали,
Як ніхто про мене лиш ви дбали!

Приспів.

На головну сторінку...