Гуцулія. Тіні забутих предків.

Сл: Богдан Лепкий  
 Вик: Піккардійська Терція

Як би була я зозуля, та й крилечки мала,
Я би тую Україну щодня облітала.
Я би тую Україну щодня облітала,
Я би свого миленького по шапці впізнала.
Прилетіла зозуленька, та й крикнула "Ку-ку",
Подай-подай же мі, бідній, хоч правую руку.
Подай-подай же мі, бідній, хоч правую руку.
Та й розжени, розвесели тяжкую розлуку.
Ой, рад би я тебе, мила, та й розвеселяти,
Ой, рад би я тобі, мила, обидві подати.
Ой, рад би я тобі, мила, обидві подати, -
Насипали сиру землю - не можу підняти.



На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021