Дні за днями пливуть у тумани
Сл: Марія Чайківчанка Пливуть дні за днями в сизі тумани,
Рікою молочний океан розлився...
Б'ють на сполох вітри у барабани,
Що йде зима... Листопад зажурився...
Він стоїть самотній в саду осіннім,
Немовби старець обшарпаний, обдертий.
Промок одяг під дощем в листі тліннім,
Як святий монах зі світом є відвертий...
Нічогісінько не видно ні на крок,
Осінній день поволі іде у зиму...
Скурив від холоду пачку цигарок
І задихається від їдкого диму...
Падають вниз кароокі каштани,
Лежать в похилій отаві на долині,
І осінній день на очах, як сніг тане...
Та дякує, за все осені Богині...
Всім нам дано прожити одне життя,
Милуватись барвами саду й лісу,
І мережити мрії в срібне ниття,
Щоб не закривати у світ завісу!..
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021