Гоголь Вій

Сл: Ярослав Довган
Муз: Віктор Морозов
Вик: Віктор Морозов

Вій! Вій! Вій! Вій!

Хтось сподівався на росію - ну ж повстане
І путіна зіб'є з його путі.
Натомість її військо - Військо? - Голоштани! -
На дні у Сіверськім Дінці, в Пруті.

У Пруті військо вже каміння, стільки років,
Очі ж чекіста - зовсім не алмаз.
Усякий зайда гине від гуцульських вроків,
Іржа любенько їсть усякий "маз".

Повстане все ж росія? Пізно! Пізно! Пізно!
Російські танки-літаки - свічки!
У пеклі пріє чортівня - москва - завізно.
І трупом геть загачені річки...

Іді домой! Домой! Бо тут тобі не жити!
Нічого тут твого нема і не було!
Тут родить, колоситься й зріє наше жито!
У тебе, у сибірах - там твоє бухло!

Росіє, ти повстала? Ні, ти спала, спала!
І снився тобі Гоголь, Миколай.
Він тобі снився. А вже ручка п'ятипала
Хому за горло ухопила - край?..

На те він Гоголь, ваші мертві душі, мертві туші
Він добре знає, хоч і малорос.
Уже він кличе Вія, хай побачить вас у Бучі.
Наш Вій закриє врешті ваш вопрос...

На головну сторінку...