Колискова стомленій Україні

Сл: Наталя Простякова

Тобі співаю тиху колискову,
Перепочинь, ріднесенька моя...
Зігрійся трохи під нічним покровом, |
Нехай на мить вгамується душа... | (2)

Така вже стомлена своєй бідою,
Розтерзана, підпалена вогнем...
Блакитні очі сповнені журбою, |
В великім серці нескінченний щем... | (2)

Поспи хоч трохи, моя люба ненько,
А я твій сон, не бійся, встережу!..
В підмогу стане ясний місяченько, |
Й небесні Янголи твій спокій збережуть... | (2)

Ти відпочинь, бо знову на світанні
У бій іти та землю боронить!..
А поки відлітай у сни жадані, |
Допоки перший промінь сонця спить... | (2)

Послухай мою тиху колискову,
Хай виліковним буде щирий спів.
Наповнене любов'ю кожне слово |
І сплетене із ніжних почуттів... | (2)

На головну сторінку...