Киги-киги

Сл: Василь Стус
Муз: Володимир Скоробський
Вик: Журборіз

І що кигиче в мертвій цій пустелі?
Киги, киги — мов чайка з-над Дніпра.
О, семигори горя, о, цвинтар велій —
І я тут згину, як прийде пора?

Приспів:
Киги, киги — за ким ти тужиш, пташко?
Киги, киги — й тобі своя біда?
Терпи, хоч, як і тяжко, як і тяжко,
Тут наша кров солона і руда.

Сюди ми йшли займанщину обсісти,
Козацькими кістками облягти,
Невже ж тепер живцем у землю лізти, |
Коли недолі не перемогти? | (2)

Приспів.

Кигикнуло і далі полетіло,
А, може, все причулося мені?
І вже болить душа, за дуб здубіла, |
У чужиниці, ой, у чужині. | (2)

Приспів.

На головну сторінку...