Молитва св. Пантелеймона

Сл: Ігор Жук
Муз: Ігор Жук
Вик: Ігор Жук

О, дивний Боже вчителя мойого! -
Даруй, що я звертаюся до Тебе.
Оте дівча - дитя чужого бога,
Та що з того - Твоє над нею небо.

Вона іще так мало нагрішила,
Хоча й добра зробила ще так мало.
Вона на світі навіть і не жила,
Ще й не була - а вже її не стало.

Я, власне, й сам не заслужив нічого,
Я можу небо клясти спересердя...
О, добрий Боже вчителя мойого! -
Навчи й мене такого милосердя!

Вже хтось на тіло постелив хустину,
Нещасна мати в горі підломилась...
Ну що ж - візьми мого життя частину! -
Але яви Твою найвищу милість!

О, мудрий Боже вчителя мойого,
Моє уміння тут уже безсиле.
Я знаю й так, що вже знайшов дорогу, -
Я не собі прошу Твоєї сили.

Нехай Аїд не споглядає хтиво,
Нехай Харон іще посушить весла;
О, Боже - мій! - хвала Тобі за диво.
Я сам воскрес, коли вона воскресла!

На головну сторінку...