Стигмати
Сл: Дмитро Коваленко Муз: РеінкарнаціяВик: РеінкарнаціяСкидатимуть наших богів.
Вино перетвориться в воду.
Він вірив. Тому Він і жив.
Такі вони - Якова сходи.
Злість - пастка для тих хто слабкий.
Так вийшло, що всі ми є смертні.
Він мудрий. Тому і німий.
Шкода... Та Господь милосердний.
Приспів:
Не чує моїх образ
Стомлене небо.
Ніхто не чекає нас.
Ну і не треба...
Шукайте де буде вам знак.
Світ блазнів! Відкрий наші очі!
Ми звикли і хай буде так.
Хай буде все так як ти хочеш.
Постійність зневірених мас
Породжує тих хто є хворий.
Спокуса сильніша за нас.
Свідомість шляхами терору...
Приспів:
Не чує моїх образ
Стомлене небо.
Ніхто не чекає нас.
Ну і не треба...
Ну і не треба!
Кремація душ. Коло траурних стрічок.
Розлетілись на попіл паперові обличчя.
Так карав колись Бог нас. І буде карати.
Тільки наші є рани! Тільки наші стигмати!
Приспів:
Не чує моїх образ
Стомлене небо.
Ніхто не чекає нас.
Ну і не треба...
Нас ще досі рахують самими хрестами.
Ще ховають живих... Та прийдуть і за нами.
Став пекельним вогонь. Стали крила руками.
Залишились самі вороги - ворогами.
Приспів:
Не чує моїх образ
Стомлене небо.
Ніхто не чекає нас.
Ну і не треба.
Ну і не треба...
Аудіофайли:
На головну сторінку...
©
Українські Пісні, 2003-2021