Моє Поділля

(А я собі заспіваю)

Сл: невідомий  
Муз: невідомий
Вик: Павло Доскоч

Лунай понад лугами, пісне моя,
Лети, мов білий пух, де ген тополя,
Лети, коли на серці мені тужно,
Коли вітри у груди б'ють потужно,
Коли дощем у вікна з сумом ллє,
Мов джерело, життя по волі б'є,

Приспів:
А я собі тихо заспіваю,
Про тебе незрівнянний рідний краю,
Про гори, про поля і бистрі ріки,
Про рідну хату, де зростали дітьми,
Про те подвір'я, де горіх гойдає,
Де рідна мати все мене чекає!

Понад дерева линь та й понад гілля,
Лети, понад Збручем, на все Поділля,
Де зріє у жнива рясне колосся,
Де подолянка розплела волосся
І хлібом-сіллю гостей зустрічають,
Вино по вінця щиро наливають.

Приспів.

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2013