До співу

Сл: народні  
Муз: народна
Вик: Печеніжин

Та я згори на долину,
Помаленько зійду,
Вари, любко, періженьки!
Ввечір доки прийду,
Вари любко періженьки,
Та й неси горівки!
В теби нема чоловіка,
В мене нима жінки,
В тебе нема чоловіка.

Чоловік у лісі,
Прийди, прийди,
Мій миленький
Нічо сі не бійсі.
Прийди, прийди,
Мій миленький,
Нічосі бояти,
Та й принеси горівочки,
Мем сі напивати.
Та як би я не боявсі,
То так цілювався,
Як цілював свою любку,
Аж би облизавсі.

Вода мулит, вода мулит,
Зелені моруги,
Та ні хто так,
Небідує як ті вірні слуги.
Слуги мусіт рано встати
І пізно лігати,
Най меншому бухурови
Води подавати.
Перший хлопец хоче їсти,
Другий хоче пити,
Третий бире з печи лізе,
Хочи мене бити.

Куди я йшов, тути я йшов,
Всюди сі світило,
Там, де я мав повернути,
Там сі загасило.

Причисавсі, прилизавсі,
В білі штани вбравсі,
Та як прийшов до дівчини,
На порозі поклонивсі.
Горівочку, горівочку,
Горівку бим пила,
Як би бутлі мала ноги,
За мнов би ходила.

Ішов гуцул з полонини,
А гуцулка - з бані,
Полігали коло корчів,
Зробили снідані,
Ну а шо то за снідані,
Шо нема шо їсти,
Віліз гуцул на голулку,
Та й не годин злісти.

Ой, у лісі на горісі
Сорока скрикоче,
Баба би сі віддавала
Та ніхто нехоче.

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021