Відлуння в горах

Сл: В. Канаш
Муз: Вадим Ільїн
Вик: Ватра, Кобза, Людмила Гримальська, Ліна Прохорова, Валерій Вітер

За обрій день упав,
І ти чекав, чекав
Між днем і ніччю на межі.
Але я відповідь
Понесла вітрові -
Таємне слово від душі.

Досвітнії ватри
Та сині Карпати,
І віють завзяті вітри.
І вільне відлуння,
Грайливе відлуння,
Примхливе відлуння з гори.

Та мою відповідь
Відлуння викрало
І забриніло в вишині.
Все поспліталося,
Перемішалося,
І ти не знаєш - так чи ні.

А то ж винуваті
Карпати кудлаті
Та буйні завзяті вітри.
І вільне відлуння,
Грайливе відлуння,
Примхливе відлуння з гори.

Все, в чим призналася,
Спливло, урвалося,
І промайнуло, наче мить.
А в серці сойкою
Відлуння зойкнуло
І з гір у відповідь гримить.

А то ж винуваті
Карпати кудлаті
Та буйні завзяті вітри.
І вільне відлуння, |
Грайливе відлуння, |
Примхливе відлуння з гори. | (2)

На головну сторінку...