Біла хурделиця

Сл: невідомий
Муз: невідомий
Вик: Медобори

Сон трава і рута-м'ята
Вже зів'яли коло хати,
За схід сонця виглядати
Вийде сива зірка - мати
Козаченька молодого,
Де дорога, там тривога,
Будеш коня напувати
І до мене промовляти:
"Що тебе, сину, по світу носило?" -
"Біла хурделиця, біла".
"Вірно чекає тебе, дівчина,
Щастя свого не минай, мій сину!"

Рушники горять хрещаті -
То свати ідуть до хати.
Плаче дівка біля клена,
Кароока наречена.
Ти неси, баский мій коню,
Візьми милу на долоню,
Ти біжи хутчій до гаю,
Я тим часом запитаю:
"Чи ти кохала, чи ти любила?
Хурделиця нас розлучила".
"Тільки тебе я чекала, милий,
Стелить завія нам сніжний килим".

Рідний край і щире поле -
То щаслива наша доля.
Намилуюсь до нестями
Калиновими вустами.
Тиха зірка вечорова -
Моя вірная любове,
На ... через діброву
До матусі на розмову.
"Матінко рідна, чи буде згода?
Ось моє серце і врода".
"Щастя вам, діти, на білім світі,
Пісні у слові, повік в любові".

Снігом іскристим сади покрила |
Біла хурделиця, біла... | (3)

Біла хурделиця, біла...

На головну сторінку...