Ріка юності

Сл: Григорій Лебідь
Муз: Володимир Костенко

Мліють травостої запашні,
Тихі над водою верболози.
Дівчинка в старенькому човні
Літечко достигле перевозить.
Райдужне весельце плись та плись,
Човнику, старенький, зупинись!
Ліліє заквітчаного Псла,
Може б ти й мене перевезла?

Сонце загойдалося у Пслі,
В березі осоки розтупились.
І зустрілись руки на веслі,
Подружились руки, подружились.
Райдужне весельце плись та плись...
Всі шляхи в житті переплились,
Попливли до сонця з під весла
Лілії заквітчаного Псла.

В луках гомоніли деркачі,
І дзвеніли лунко гострі коси,
Присмерком синіла далечінь,
П'янко пахли в'янучі покоси.
А весельце тихо плись та плись,
В небі теплі зорі зайнялись,
А вода замріяно несла
Лілії заквітчаного Псла.

Я на тихім березі стою,
Гнуться над водою верболози.
Місяць, ніби молодість мою,
Зіроньку вечірню перевозить.
Райдужне весельце плись та плись...
Юносте, прекрасна, озовись!
Хай пливуть у вічність з під весла
Лілії заквітчаного Псла...

На головну сторінку...