Ну що ж, лети

Сл: невідомий
Муз: невідомий
Вик: Богдан Сташків

За шибкою тихо нашіптує дощ,
У нього самотність, і в мене також.
Не буду чекати даремно листів,
У вирій мій птах відлетів.
Та знову і знову у тиші німій
Знайоме ім'я напишу на вікні.
Так просто і легко ти все віддала
За те, щоб літати могла.

Приспів:
Ну що ж, лети, раз маєш крила,
У тих світах шукати дива.
Тебе, мов крапельку дощу,
З долоні тихо відпушу,
І тільки пам'яті серпанок
Ще збереже наш день останній
В календарях минулих літ,
В календарях минулих літ,
І в кольорових снах,
Де мій панує світ, мій світ.

А ніч собі грає на струнах дощу,
Я в тихій кімнаті свічу запалю.
Відкрию альбом фотографій старих
І спогад втоплю свій у них.
Ти завжди хотіла літати мов птах,
Шукала себе у своїх же казках.
Знайшла ти свободу в безодні небес,
І я не тримаю тебе.

Приспів.

На головну сторінку...