Реквієм на дощі

Сл: Дмитро Лазуткін

За законами математики -
Мінус доля на мінус час...
Небо ридма ридає, солдатики,
Небо ридма ридає по вас...

Хтось звіряв на мапі маршрути,
Хтось дививсь на зірки з печер...
Нерозкритими парашутами
Рахуватимуть вас тепер...

По розмоклій траві розкидано
Збиті сонця, немов бурштин...
Нині небо ридає ридма,
Диким полем гірчить полин...

Батьківщина або територія... -
Кожен сам обирає шлях...
Запікається кров'ю історія,
Мов у дерево входить цвях...

Ваші хрестики, ваші прихистки,
Ваша правда, ваш сум і щем...
Так лягло згідно правил балістики,
Так розквітло німим вогнем...

Ще чекають вас, ще вимолюють,
Ще ковтають рядки новин,
І виколюють очі колами
Цих роз'ятрених Україн...

І нічого крізь сльози не видно,
І біліє надтріснута вісь...
Нині небо ридає ридма,
Зі свічок осипається віск...

Вже за все перед Богом прощені,
Линуть ангели-дембеля...
Засинайте спокійно, хлопчики,
Це навічно ваша земля...

На головну сторінку...