Меценати

Сл: невідомий  
Муз: невідомий
Вик: Роман Копов

Гов!
Ой, коли ще люди добрими були,
А до того - мудрими й багатими,
Диваки на світі білому жили,
Ті, що називались меценатами.
Купу грошей мали дивні люди ці,
І в мистецтві бачили потребу,
Що їм, меценатам, щиглик у руці -
Подавай їм журавля у небі!

Приспів:
Прощавайте, мамо, прощавайте, тато -
Я піду шукати собі мецената.
Прощавайте мамо, прощавайте, тато -
Я піду шукати собі мецената.

Меценати - люди, схильні до краси,
Мали світлі і розумні голови,
Меценати дбали у важкі часи,
Щоби музи не ходили голими.
А без меценатів люди навіки стануть,
Мов барани круторогі,
І підуть таланти, наче жебраки,
Простягати руки або ноги.

Приспів.

Уй! Кехе-кехе!
Кажуть, все на світі буде як колись,
Бо нова епоха починається!
Кажуть, меценати знову завелись,
Спонсорами тільки називаються.
Хто ж вони насправді - байдуже мені,
Лиш красу уміли б цінувати,
Та любили щиро музику й пісні,
І були - хоч трохи - меценати!

Приспів. (2)

На головну сторінку...
© Українські Пісні, 2003-2021