Нас питають ^*

Нас питають, з якого ми роду
І для кого торуєм шляхи.
Та ж то ми на вратах Царгороду
Залишили залізні щити.

Та ж то наша долоня шершава
Так стискала залізо меча,
Що дрижала зухвала Варшава
І Стамбул мимоволі мовчав.

Ми водили в Москву Сигізмунда,
Під Полтаву варязькую рать,
Ми карали Росію за Суздаль,
За Базар ми ще будем карать.

Нас далеко у світі всі знали,
Пам'ятали полеглих ми кров.
Ми загарбників люто карали
І карати устанемо знов.

Ми не скажемо: досить, вже досить,
Не почуєте наших плачів.
Ми ще будемо міцно тримати
Ті насичені кров'ю мечі.

На головну сторінку...

Нас питають *

Нас питають ^*