Ой там при долині

Вик: І Кров по Долині
 Am       E     AmG C     G         Am
Ой, там при долині, гарматами зритій,
F    G        Am   F G  E      Am
Лежить не від нині січовик убитий.
Козацькеє тіло від вітру зчорніло,
А личко розквітле зів'яло, змарніло.

Не заплаче мати та й над головою,
Не посадить м'яти на могилу твою.
Береза не зронить листків на могилу,
І дзвін не задзвонить, не сповістить милу.

Не викує, брате, літ твоїх зозуля,
Закує з гармати ворожая куля.
Один бір заплаче нишком серед ночі
І ворон закряче, виймаючи очі.

Одні рано-вранці вітри заголосять,
Вовки-сіроманці кістки порозносять.
І кров по долині накриє мурава,
Та слава не згине, стрілецькая слава!
На головну сторінку...