Валентина

Сл: Леонід Луговий

Ні колосся на ниві, ні цвіту,
В димці захід не палить вогнів.
Срібний вересень бабиним літом
В білі нитки округу заплів.

Оглянись, не сумуй, Валентино,
Ще горять чорнобривці в саду!
Я на стежці топчу павутину,
По твоєму подвір'ю іду!

Пише осінь пейзаж на Волині,
Добавляє мазки золотим...
Тільки з квітами в дім Валентини
Я по стежці іду не за тим.

Хай обтрусять комети сузір'я
І просиплються тисячі зір!..
У поліських краях надвечір'я
Без любові немає, повір!

Пише осінь мою половину,
Чорнобривці у неї в саду...
Ти доповнюєш вірно картину -
Я до тебе по стежці іду.

На головну сторінку...